Черкаський обласний інститут післядипломної освіти
педагогічних працівників Черкаської обласної ради
Пам’ятка
щодо проведення державної підсумкової атестації
з української мови у 9 класі
(2014 – 2015 н.р.)
Державна підсумкова атестація з української мови для учнів 9 класів є обов’язковою і проводиться в письмовій формі (диктант).
Завдання для проведення атестації укладають вчителі відповідного фаху, погоджує педагогічна рада та затверджує керівник навчального закладу.
Завдання мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки. За обсягом тексти диктантів повинні містити 160 – 170 слів (і самостійних, і службових).
Поради щодо підбору тексту диктанту
1. Тексти для диктанту мають бути змістовні. До їх підбору треба підходити делікатно, виважено, щоб не травмувати дитину (наприклад, не брати тексти про маму, адже не у всіх дітей є мама).
2. Не брати гендерні тексти.
3. Обходити політичні, релігійні теми.
4. Тексти мають бути світлими за змістом.
4. Краще брати готові, вивірені тексти.
5. Визначаючи кількість слів у диктанті, враховувати як самостійні, так і службові частини мови.
6. Тексти, де є слова з пасивної лексики, не використовувати.
7. Не має бути авторської пунктуації.
8. Накопиченість орфограм і пунктограм у тексті має бути оптимальною.
Цього року для проведення ДПА не потрібно купувати збірників, тобто Ви можете користуватись минулорічними.
Державна підсумкова атестація з української мови триває одну астрономічну годину (тобто шістдесят хвилин). Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.
Перевірці під час державної підсумкової атестації підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації, належним чином оформляти роботу.
Використання учнями допоміжних джерел (словники, довідники, підручники тощо) не допускається.
ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Атестаційна робота оформлюється письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт. Роботу слід виконувати кульковою ручкою з синім чорнилом.
У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша (в лінію) ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу; на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2015 р.
Підписування роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки.
ЗРАЗОК ПІДПИСУ:
Робота
з державної підсумкової атестації
з української мови за курс основної школи
учня (учениці) 9 класу
( прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)
На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту.
ЗРАЗОК:
Диктант
Тарас Шевченко
Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства …
За О. Гончарем
9 б.
Голова атестаційної комісії М.Г. Баз
Члени комісії: В.Є. Миронко
Т.С. Русланко
В.Ю. Свит
Після заголовків крапку не ставлять. Після тексту в наступному рядку праворуч із великої літери записують автора чи джерело, не беручи його в дужки й не ставлячи після нього крапки. Кількість слів у тексті в кінці роботи учні не зазначають.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДПА
1. Вид роботи й назву тексту записати на дошці.
2. Відлік часу розпочинається з початком читання вчителем тексту.
3. Учитель не дає ніяких пояснень щодо змісту, правописних особливостей та тлумачення значень використаних у ньому слів.
4. Учитель може давати тільки коментарі формального характеру, як-от: розміщення заголовку, запис автора чи джерела тексту та ін.
5. Текст слід диктувати виразно, відповідно до норм літературної мови, з правильним наголошуванням слів та інтонуванням звукового потоку, у такому темпі, щоб учні встигали вільно його записувати.
6. Після прочитання всього тексту вчитель читає перше речення повністю, а учні уважно слухають. Далі це саме речення диктується для запису частинами, причому кожна частина, як правило, читається тільки один раз (частина складається із словосполучень двох – п’яти слів або частини складного речення приблизно з тією ж кількістю слів).
7. Учитель може повторно прочитати частину речення, якщо вона велика за обсягом, у ній змінено нормативний порядок слів чи під дією певних зовнішніх чинників учні недочули якогось слова або словосполучення.
8. Після того, як учні запишуть усе речення, його слід прочитати повторно, щоб атестовані мали змогу перевірити записане.
9. У такий спосіб диктується кожне речення тексту.
10. Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци.
12. Після запису всього тексту учитель-екзаменатор читає його ще раз від початку до кінця, роблячи паузи між реченнями, дещо триваліші від звичайних, і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й усунути можливі помилки.
13. Після повторного читання всього тексту учні здають диктанти вчителеві.
14. Часу для додаткової перевірки надавати не потрібно: сумніви щодо правописного оформлення роботи учні повинні вирішувати в процесі написання.
ПЕРЕВІРКА Й ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ
Нормативи оцінювання диктанту
|
Бали
|
Кількість помилок
|
|
1
|
15 – 16 і більше
|
|
2
|
13 – 14
|
|
3
|
11 – 12
|
|
4
|
9 – 10
|
|
5
|
7 – 8
|
|
6
|
5 – 6
|
|
7
|
4
|
|
8
|
3
|
|
9
|
1+1 (негруба)
|
|
10
|
1
|
|
11
|
1 (негруба)
|
|
12
|
---
|
Диктант, як це і визначено чинною програмою з української мови, оцінюється однією оцінкою на підставі таких критеріїв:
- Орфографічні та пунктуаційні помилки обраховуються разом і оцінюються відповідно.
- Помилки в слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважаються однією помилкою; помилки на те саме правило, але в різних словах та різних реченнях вважаються різними помилками.
- Розрізняють грубі та негрубі помилки; до негрубих помилок відносять:
- винятки з усіх правил;
- написання великої літери в складних власних назвах;
- правопис прислівників, утворених від іменників з прийменниками;
- у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях на кшталт не хто інший, як...; не що інше, як ...; ніхто інший не ...; ніщо інше не ...);
- пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушення їх послідовності;
- у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший і якщо можлива інша інтонація;
- заміна українських букв російськими;
- під час остаточного обрахунку помилок дві негрубі помилки вважаються однією грубою.
- За наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.
- Орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, вивчення яких не передбачено шкільною програмою, виправляються, але не враховуються; також не враховуються помилки у відтворенні так званої авторської пунктуації.
Пам’ятка для учнів «Як писати диктант»
1. Уважно прослухайте текст диктанту.
2. Коли вчитель зачитуватиме кожне речення в цілому, слухайте його до кінця й не робіть ніяких записів.
3. Починайте записувати речення лише тоді, коли вчитель почне його читати частинами, роблячи тривалі паузи.
4. Під час записування речення більше звертайте увагу на орфографію (написання слів), але не треба забувати й про розділові знаки.
5. Під час перевірки записаного речення потрібно передусім зважати на інтонацію й особливо ретельно перевіряти поставлені розділові знаки (у цьому важливу роль відіграють паузи: ледь помітну паузу роблять у тих місцях, де треба поставити кому, а більш помітну — на місці двокрапки чи тире; явна пауза означає, що треба поставити крапку з комою).
6. Сконцентруйте свою увагу й не відволікайтеся під час написання диктанту.
7. Не «збирайте» помилки, зазираючи під час написання диктанту в роботу сусіда (як показує практика, на це, по-перше, витрачається час, якого і так мало, а по-друге, потім часто доводиться шкодувати через помилку, допущену внаслідок такого виправлення). Успіхів!
Атестація з української літератури у 9 класі (за вибором навчального закладу) проводиться у формі тестування.
Тривалість виконання завдання в письмовій формі – 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).
Мета державної підсумкової атестації з української літератури — перевірити відповідність знань, умінь і навичок дев’ятикласників програмовим вимогам і оцінити рівень навчальних досягнень учнів за курс основної школи.
Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів атестаційних робіт для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
Кожен тест рекомендується складати із завдань різної форми:
– завдання з вибором однієї правильної відповіді, яке містить чотири або п’ять варіантів відповідей, з яких одна правильна;
– завдання на установлення відповідності між елементами лівої та правої колонок;
– завдання відкритої форми з короткою відповіддю, що передбачають уписування відповіді у вигляді слова, словосполучення чи речення.
У випадку написання розгорнутої відповіді на запропоноване запитання, учні дають розгорнуту відповідь, формулюють і коментують проблему, порушену в художньому творі, позицію автора, зазначають, чи погоджуються вони з позицією автора, й аргументують свою думку. Обсяг відповіді: 100 – 200 слів.
Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи здійснюється учнем (ученицею) на аркушах зі штампом навчального закладу або на спеціальному бланку відповідей, що розробляється навчальним закладом. У чистовому варіанті атестаційної письмової роботи виправлення (крім лексичних, орфографічних помилок) вважаються помилкою і не зараховуються як правильні відповіді.
Використана література.
1. Наказ МОНУ від 20.02.2015 № 192 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2014/2015 навчальному році».
| 
